Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

як ви почуваєте себе

  • 1 чувствовать

    почува́ти; (ощущать, воспринимать) відчува́ти, чу́ти, учува́ти

    дава́ть себя́ \чувствовать — дава́ти себе́ зна́ти, дава́тися взна́ки

    ню́хом \чувствовать — ню́хом чу́ти (відчува́ти)

    \чувствовать всем свои́м существо́м — відчува́ти (почува́ти, чу́ти, учува́ти) всіє́ю своє́ю істо́тою

    \чувствовать жа́жду — почува́ти (відчува́ти) спра́гу

    \чувствовать себя́ хорошо́ — почува́ти себе́ (почува́тися; диал. чу́тися) до́бре

    \чувствовать тоску́ по ро́дине — почува́ти (відчува́ти) ту́гу за батьківщи́ною

    \чувствовать уваже́ние к кому́ — почува́ти (ма́ти) пова́гу (поша́ну) до ко́го, ма́ти ша́ну (шано́бу) до ко́го

    Русско-украинский словарь > чувствовать

  • 2 за

    предл. с вин. и с твор. пп.
    1) а) за що. [Узяв її за рученьку. Паничу, я вас за чуба посмичу (Номис)]. Вступиться за кого - оступитися, обстати за ким и за кого. Она вышла за военного - вона віддалася за військового. Ручаться за кого - ручитися за кого; б) (на вопрос куда) за, по-за що. [Ховається за чужі плечі. Вивозити гній на степок по-за місто (за город)]. Сесть за стол - сісти до столу (и за стіл); в) (о вознаграждении) за що. [Гроші за роботу]; (принимая в соображение что) по чім. [По такій роботі треба не такі гроші брати]; г) (о замещении) за кого, замість кого. [Послав сина замість себе]. За что браться - до чого братися. [До науки бралися. Козаки, до шабель! До роботи взялися];
    2) а) (на вопрос где) за, по-за чим. [За синім-би морем милого знайшла (Шевч.). Скрізь і перед нами і по-за нами бриніють чоловічі шапки (Г. Барв.). По-за межами нашої країни = за пределами нашей страны]. За чем (о занятии) - за чим, (зап.) при чому. [Сидить за шитвом чи за прядивом. На лаві при вечері вся сім'я сиділа (Рудан.)]; б) один за другим, друг за другом - один по одному. [Усі, один по одному, повиходили з хати. Мрія спливала по мрії (Грінч.)]. Шаг за шагом - ступінь по ступеню. Идти вслед за кем - іти слідом за ким. Гнаться за кем, за чем - гнатися за ким, за чим. Охотиться за волком - полювати на вовка, за вовком. Пойти за кем, за чем - піти по кого, по що. [Біжіть швидше по лікаря. Поїхав у ліс по дрова, а я пішла по воду]. Пойти за делом - піти за ділом (а не по ділу). Оставить кого далеко за собою - залишити кого далеко позад себе. Он уехал вскоре за мной - він поїхав незабаром після мене;
    3) (на вопрос: за сколько) за, через. [Виплакала карі очі за чотири ночі. За останні два роки (или за останніх двох років) він написав кілька гарних оповіданнів. Денис через усю дорогу хоч-би пару з уст пустив (Квітка)]. За неделю перед этим - тиждень перед цим, перед тижнем. За год раньше - рік наперед, перед роком. Ему за сорок лет - йому років понад сорок. За две версты от города - за дві верстві від міста. За пятнадцать рублей - за п'ятнадцять карбованців. Найти за кем - знайти на кому. [На йому не знайшли ніякої провини (Н.-Лев.)]. Следовать за кем (по времени) - іти за ким, бути під ким. [Ця дівчинка - старша, а під нею оцей хлопчик]. За ним это водится - за ним це буває (поводиться). За глаза - позаочі. [Се не позаочі люди кажуть, а в вічі (Г. Барв.)]. Теперь очередь за мной - тепер моя черга. Запишите это за мной - запишіть це на мене. Будет за мной - буде за мною. За неимением - не маючи; бо не маю, через брак, для браку чого. [Не маючи грошей, не можу купити. Не можу купити, бо не маю грошей. Не друкується через брак місця]. За исключением - з винятком чого, виймаючи що, окрім чого, кого. За недосужностью, за болезнью, за старостью и т. п. - через нікольство, через х(в)оробу, через старощі и т. п. За подписью секретаря - з підписом секретаря. Что за чудо, удивление! - що за диво!
    * * *
    предл.
    1) с вин. п.

    за (кого-що); вы́йти за дверь — ви́йти за две́рі

    ему́ за со́рок — йому́ по́над (за) со́рок, йо́му більш як со́рок, йому́ мину́ло со́рок; (при обозначении предмета, около которого располагается кто-л. для какого-л. действия, занятия) за (що), до (чого)

    сесть за роя́ль — сі́сти за роя́ль

    сесть за стол — сі́сти за стіл (до сто́лу); ( при указании на переход границы времени) за (кого-що), по (кому-чому)

    за по́лночь — за пі́вніч, по пі́вночі; (при обозначении промежутка времени, в течение которого что-л. совершается) за, у, в (що)

    за отчётный пери́од — за зві́тний пері́од; (минуя кого-что-л.) за, по́за (кого-що)

    вы́йти за воро́та — ви́йти за (по́з) воро́та; ( при обозначении расстояния посредством предметов - где) че́рез; ( при обозначении объекта действия) до (чого), за (що)

    взя́ться за рабо́ту — узя́тися до робо́ти (за робо́ту, до пра́ці, за пра́цю)

    2) с твор. п.

    за (ким-чим); сиде́ть за столо́м — сиді́ти за столо́м (при столі́); (по ту сторону, позади кого-чего-л.) за; (преим. с оттенком протяжённости) по́за (ким-чим)

    за горо́й — за горо́ю; (при указании на последовательность, постепенность) за (ким-чим), по (кому-чому)

    чита́ть кни́гу за кни́гой — чита́ти кни́жку за кни́жкою (кни́гу за кни́гою); (при указании лица, предмета, которые нужно достать, добыть, привести) по (кого-що), за (ким-чим)

    ходи́ть за гриба́ми — ходи́ти по гриби́ (за гриба́ми); (во время, вблизи чего-л.) за (чим), при (чому); ( при подчёркивании временного значения) під час (чого)

    за обе́дом — за обі́дом, при обі́ді, під час обі́ду; (при обозначении причины чего-л.) че́рез (що); за (чим)

    за отсу́тствием (за неиме́нием) све́дений — че́рез брак відо́мостей, за бра́ком відо́мостей; (после глагола "ухаживать") за (ким-чим), бі́ля, ко́ло (кого-чого); (иногда переводится вин. п. без предлога)

    уха́живать за больны́м — догляда́ти хво́рого (за хво́рим), ходи́ти за хво́рим (бі́ля хво́рого, коло хво́рого); (при обозначении чьего-л. свойства, ощущения) у (кого-що), за (ким-чим); (иногда переводится вин. п. без предлога)

    чу́вствовать за собо́й вину́ — почува́ти за собо́ю прови́ну (вину́), почува́ти себе́ ви́нним; почува́тися до вини́ (до прови́ни)

    3) в знач. нареч. за

    выска́зывания за и про́тив — висло́влювання (ви́словлення) за і про́ти

    Русско-украинский словарь > за

  • 3 feel

    [fiːl] 1. v ( past і p. p. felt)
    1) почува́ти, відчува́ти; сприйма́ти
    2) ма́цати, торка́ти
    а) почува́ти себе́ (добре, погано і т.ін.)

    I feel well — я почува́ю себе́ до́бре

    б) виклика́ти відчуття́

    the air feels chilly — пові́тря здає́ться холо́дним

    4) вважа́ти

    I feel it my duty — я вважа́ю це за свій обо́в'язок

    5) передчува́ти
    - feel for
    - feel with
    ••

    to feel like — бу́ти схи́льним до

    I don't feel like going — мені́ щось не хо́четься йти

    to feel one's legs — відчува́ти ґрунт під нога́ми; бу́ти впе́вненим у собі́

    to feel one's way — іти́ по́мацки; перен. ді́яти обере́жно

    to feel the pulse of smb. — щу́пати чийсь пульс; перен. намага́тися дізна́тися про чиї́сь на́міри тощо

    2. n
    до́тик; відчуття́

    this is silk by the feel — на до́тик це шовк

    English-Ukrainian transcription dictionary > feel

  • 4 неловко

    нрч.
    1) неспритно, (неуклюже) незграбно, (диал., вульг.) неоковирно, невковирно, (мешковато: об одежде) бахмато, (о человеке) вайлувато, (непроворно) немоторно, неметко, (неумело) невправно; срв. Ловко. [Трохи незграбно гладив її долонею по білій головці (Л. Укр.)]. Вы всё делаете -ко - ви все робите (у вас все робиться) незграбно (немоторно, невправно). Он -ко танцует - він незграбно танцює; він невправно танцює;
    2) (неудобно: о вещи) незручно, не з руки, невигідно, непохватно, (немётко) незамашно, некидко. [Підмости сіна, бо невигідно сидіти (Звин.). Сідайте в крісло, - на тому стільці невигідно вам буде (Київ). Непохватно склав, то й незручно нести (Мирг.)]. -ко сделанный, пошитый - недоладно (не до ладу) зроблений, пошитий. Платье -ко сидит - вбрання лежить негарно (не до ладу, недоладно, неуклюже: незграбно, мешковато: бахмато);
    3) (неудобно: о положении и т. п.) ніяково, незручно, негарно, недобре, (диал.) ніяко, яковось, варівко. [Синявський ніяково посміхнувся (Ле). Розмову починає незручно якимись уривками (Грінч.)]. Делается, сделалось -ко - робиться (стає), зробилося (стало) ніяково (незручно, недобре). [Тому й зовсім ніяково стало (Номис). Романові робиться ніяково (Васильч.)]. Он чувствует себя -ко - він себе почуває ніяково (ні в сих, ні в тих), він ніяковіє. Он почувствовал себя, ему стало -ко - йому стало ніяково, він зніяковів. Вы поступили -ко - ви зробили (вчинили) негаразд (недобре, негарно);
    4) (неметко) невлучно; невлучливо, невлучко. [І знову невлучно ударив (Київ)];
    5) (сказ. безл. предл.) - а) ніяково, незручно, негарно, недобре, (диал.) ніяко, яковось, варівко. [Андрієві було ніяково (Коцюб.). Спочатку було якось варівко: чужа людина, очевидно, трохи псувала настрій (Коцюб.)]. Ему здесь как- то -ко - йому тут якось ніяково (недобре). Ему -ко встречаться с вами - йому ніяково (образно: не видне око) зустрів[ч]атися з вами; б) (не годится, не подобает) не личить, не годиться, не випадає, ніяково, незручно, негарно, недобре, не до ладу, неподоба, (диал.) нечля, ніяко, яковось, (неприлично) непристойно, (зап.) непризвоїто. [Ніяково мені з старцями знатися (Мартин.). Він почував себе ніяково (Полт.). Ні, Марку, ніяко мені матір'ю сидіти (Шевч.). Іскинь, іскинь, бо неподоба, не пристає хустина до лоба (Пісня). Нечля в день коло церкви блукати (Н.-Лев.). Тепер вже мені яковось іти по воду (Кременч.). Якось навіть непризвоїто самій проходжуватися (Л. Укр.)]. Как-то -ко хвалить своих - якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.).
    * * *
    1) нареч. неспри́тно, невпра́вно; незуга́рно; незгра́бно; незру́чно, невигі́дно; невда́ло, недоте́пно; невлу́чно; невпра́вно; ні́яково и нія́ково, нія́ко; незру́чно
    2) (нареч.: нехорошо) недо́бре, негара́зд; ( неудобно) му́лько
    3) в знач. сказ., незру́чно; нія́ково; незру́чно

    чу́вствовать себя́ \неловко ко — почува́ти себе́ нія́ково (незру́чно)

    мне \неловко ко — мені́ незру́чно (нія́ково)

    Русско-украинский словарь > неловко

  • 5 sick

    I [sɪk] v

    sick him! мисл. — ату!, бери́!

    II [sɪk] adj
    1) що почува́є нудо́ту

    to turn sick — почува́ти нудо́ту

    to be as sick as a dog — почува́ти себе́ пога́но

    2) хво́рий; хворобли́вий
    3) сто́млений, знеси́лений

    I am sick of waiting — мені́ набри́дло чека́ти

    4) що нудьгу́є

    to be sick at heart — сумува́ти

    5) sl. роздрато́ваний
    6) бліди́й (про колір, світло тощо); слаби́й, мля́вий

    English-Ukrainian transcription dictionary > sick

  • 6 ease

    [iːz] 1. n
    1) ле́гкість; неви́мушеність
    2) спо́кій; дозві́лля; вдово́лення; зру́чність

    to be at ease — почува́ти себе́ спокі́йно (неви́мушено)

    to feel ill at ease — почува́ти себе́ нія́ково, незру́чно

    to stand at ease військ. — стоя́ти ві́льно

    2. v
    1) поле́гшувати; пом'я́кшувати
    2) заспоко́ювати
    3) звільня́ти ( від)

    to ease off — послабля́ти ( канат); посла́блювати (напруження, зусилля); відхо́дити; відшто́вхувати ( човен від берега)

    to ease nature — відпра́вити приро́дні потре́би

    English-Ukrainian transcription dictionary > ease

  • 7 keep

    1. n розм.
    1) прокорм; годування; утримання
    2) запас кормів для худоби, фураж
    3) угодованість
    4) pl право залишити собі вигране; гра на інтерес
    5) іст. фортеця
    6) ув'язнення
    7) охорона, варта
    8) тех. контрбукса

    for keeps — назавжди; остаточно

    you can have it for keeps — можете вважати це своїм, дарую це вам

    2. v (past і p.p. kept)
    1) тримати, мати, зберігати
    2) не викидати, берегти; залишати
    3) не повертати, залишати собі
    4) утримувати, володіти
    5) мати для послуг (покоївку тощо)
    6) утримувати, мати на утриманні; забезпечувати

    to keep parents, to have parents to keep — мати на утриманні батьків

    7) мати в продажу (асортименті)

    we do not keep postcards — у нас не буває листівок, ми не продаємо листівок

    8) затримувати, не відпускати
    9) охороняти, захищати, утримувати
    10) зберігатися, не псуватися; не давати псуватися
    11) не старіти, зберігати новизну
    12) залишатися (в якомусь місці)

    to keep at home — сидіти вдома; не виходити з дому

    14) дотримуватися (теми тощо); виконувати, зберігати вірність, не порушувати (закону)
    15) відзначати, святкувати
    16) вести (запис, протокол, рахунок тощо)
    17) утримувати в порядку; регулярно прибирати (кімнату тощо)
    18) пам'ятати; зберігати (в пам'яті)
    19) відвідувати (церкву, лекції тощо)
    20) функціонувати

    schools keep today — сьогодні у школах є заняття; сьогодні школи працюють

    21) примушувати когось продовжувати робити щось
    22) утримуватися (від чогосьfrom smth.)
    23) не втручатися (у щосьout of smth.)
    24) не підпускати (когось до чогосьsmb. away from smth.)
    25) приховувати (відfrom)
    26) замовчувати, мовчати (про щосьto smth.)
    27) набридати (комусь чимсьat smb. with smth.)
    28) не відставати (відup with)
    29) з дієприкметником теперішнього часу продовжувати робити щось

    keep back! — назад!, не підходити!, відійдіть!

    keep downпродовжувати сидіти (лежати, не вставати)

    keep down! — не вставати!, лежати!, не піднімайся!

    keep in! — не виходьте!, не висовуйтеся!

    keep off — триматися на відстані, не наближатися

    keep off! — назад!, відійдіть!, не підходити!

    keep your hand off! — руки геть!, руками не чіпати!

    keep on! — продовжуйте!, далі!

    keep under — стримувати, затамовувати, угамовувати

    keep up — триматися на попередньому рівні, не змінюватися

    to keep company with smb.розм. гуляти з кимсь

    to keep one's head cool — зберігати спокій, не розгублюватися

    to keep one's mouth shut — мовчати, помовчувати

    to keep the ball rolling — енергійно продовжувати справу, підтримувати веселу розмову (веселий настрій тощо)

    to keep the pot boiling — заробляти на життя, підробляти

    to keep one's head above water — зводити кінці з кінцями; не залізати в борги

    to keep on iceамер. відкладати в довгий ящик

    to keep one's end up — відстоювати свої позиції, стояти на своєму

    keep at it! — не здавайся!, тримайся!

    to keep silent — не шуміти, не рухатися

    to keep well — почувати себе добре, не хворіти

    to keep smb. awake — не давати комусь спати

    to keep smb. (a) prisoner — тримати когось у полоні (в ув'язненні)

    to keep smb. going — підтримувати когось матеріально

    * * *
    I [kiːp] n
    1) прокорм, харчування, утримання
    2) запас кормів для худоби, фураж
    4) pl гра на інтерес
    5) icт. центральна, частина або вежа середньовічного замка; фортеця
    6) тex. контрбукса
    7) pl; гipн. кулаки для посадки кліті

    for keeps — назавжди; остаточно

    II [kiːp] v
    ( kept)
    1) тримати, мати, зберігати, підтримувати, продовжувати ( щось робити)
    2) не викидати, берегти; залишати
    3) не повертати, залишати собі
    4) утримувати; мати ( кого-небудь) служником
    6) мати в продажу, в асортименті
    7) затримувати, не відпускати
    8) охороняти, захищати
    9) зберігати, не давати псуватися; зберігати новизну, не застарівати
    III

    keep her so!мop. так тримати!

    4) як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку знаходитися, залишатися в якому-небудь стані

    keepsilence! — не шуміти, замовкніть!

    English-Ukrainian dictionary > keep

  • 8 небо

    1) (мн. небеса) небо (-ба; во мн. ч. употребл. редко, преимущ. в поэзии: им. небеса, р. небес и т. д.). [Сіло сонце, з-за діброви небо червоніє (Шевч.). Те небо (невидиме) зветься небесами (Рудан.)]. Горнее -бо - вишнє небо. Мрачное -бо - см. Мрачный 1. Облачное -бо - хмарне (захмарене) небо. Отверстое -бо, церк. - відкрите небо. Открытое (вольное) -бо - голе небо, чисте небо. Под открытым -бом (При вольном -бе) - см. Открытый 2. Родное, чужое -бо - рідне, чуже небо. Чистое, ясное -бо - чисте, ясне небо. В -бе (В -сах), на небе (на -сах) - в небі, на небі (поэтич. ещё) на небесах. [Не перезорять в небі зорі (Філян.). В далекому небі виблискують зорі (Черняв.). А зірочок, зірочок блискотіло-горіло на небі! (М. Вовч.)]. На небо (на -са) - на небо. По небу (по -сам) - небом, по небі, (в поэзии ещё) небесами, по небесах. [Небом блакитним хмаринки легесенькі линуть (Грінч.). Хмара наступила і по небі розвинула свої чорні крила (Рудан.). Хмарки на південь небесами летять (Грінч.). У всіх кольорах веселки котяться по небесах (Франко)]. На краю -ба - край (покрай) неба, на крайнебі. Зерк[ц]ало -ба (-бес) (перен.) - зерцало неба. Лазурь -ба (-бес) - небесна блакить. Свод -ба (-бес) - небесне склепіння, небозвід (-воду), небосхил (-лу), (купол) небесна баня; срв. Небосвод 1. -бо и земля - небо і земля. Как -бо от земли (Как земля от -ба) - як небо від землі, як від землі до неба. Далеко до этого, как -бо от земли - далеко до цього, як від землі до неба (як до зір небесних). Возносить (превозносить, расхваливать), вознести (превознести, расхвалить) до -бес (до седьмого -ба) - підносити (вихваляти, славити), піднести (вихвалити) до неба (аж понад зорі), вихваляти над сонце й місяць. Жить между -бом и землёй (меж землёй -сами) - жити між небом і землею, жити в повітрі. Коптить -бо - коптити небо; см. ещё Коптить. С -ба пасть (упасть, свалиться) - з неба впасти (спасти). Попасть пальцем в -бо - попасти пальцем у небо. Призывать -бо в свидетели, клясться -бом - небом свідчитися, присягати(ся) (заприсягатися, клястися) небом. Быть, чувствовать себя на седьмом -бе от чего - бути, почувати себе щасливим аж до неба з чого. [Батько, щасливий аж до неба, переказує своєму Петрусеві вчительські компліменти (Крим.)]. Хватать звёзды с -ба - см. Звезда 1. -бо видно (видать) (о худой крыше) - небо світить (висвічує, видно). -бу жарко будет, стало и т. п. - аж небо зажевріє, зажевріло и т. п. -бо с овчинку показалось - аж небо за макове зернятко здалося. Против -ба на земле - просто неба на землі. Под -бо (перен.) - під небо. [Хо лізе по ступанці високо аж «під небо» (Коцюб.)]. Под -бом (в прямом и перен. знач.) - під небом. [Маленька кімната «під небом» (Коцюб.)]. Все мы под -бом ходим - усі ми під небом ходимо; усі ми ряст топчемо. За волоса, да под -са - за чуба (о женщ.: за коси), та надвір; за чуба, та й до дуба; (шутл.) за волосне правління, та в земський суд (Квітка);
    2) -бо и -са (перен.: бог, боги) небо, небеса, бог (-га), боги (-гів). Слава -сам - слава богу (богові). О -бо! - о, небо! о, боже (з неба)! боже світе!;
    3) (потолок) стеля;
    4) (в берлоге) верх (-ху);
    5) стар. (балдахин) - намет (-та).
    * * *
    1) не́бо

    \небо беса — (мн.: в том же знач.) небеса́, -бес, не́бо

    до \небо ба — ( для обозначения большой высоты) до не́ба, аж під не́бо, до хмар, до хма́ри, під хма́ри, під хма́ру

    до \небо бе́с вознести́ — ( превознести) перен. піднести́ до небе́с

    [отлича́ться] как \небо бо от земли́ — [відрізнятися] як не́бо від землі́

    [как] \небо бо и земля́ [как] земля́ и \небо бо — [як] не́бо і земля́, [як] земля́ і не́бо; как (как бу́дто, то́чно)

    с \небо ба упа́л (свали́лся) — як (на́че, ні́би) з не́ба впав (звали́вся)

    упа́сть (сойти) с \небо ба [на зе́млю] — ( освободиться от иллюзий) упа́сти (звали́тися) з не́ба [на зе́млю]

    ме́жду \небо бом и землёй [жить, находи́ться] — між не́бом і (та) земле́ю [жи́ти, бу́ти]

    на небеси́ — на небеса́х

    на седьмо́м \небо бе быть (чу́вствовать себя́) — на сьо́мому не́бі бу́ти (почува́ти себе́)

    \небо бу жа́рко [бу́дет, ста́нет] — аж не́бу жа́рко [бу́де, ста́не], аж не́бо заже́вріє

    о \небо беса!, милосе́рдное \небо бо! — о Бо́же!, Бо́же (Го́споди) милосе́рдний (милосе́рдий)!

    под откры́тым \небо бом — про́сто (про́ти) не́ба, під відкри́тим (під голим) не́бом

    свод \небо ба — см. небосвод

    2) (в шахте, печи) верх, -у; ( потолок) сте́ля; ( свод) склепі́ння

    Русско-украинский словарь > небо

  • 9 безпечно

    нар.
    1) безопа́сно; неопа́сно

    почува́ти себе́ безпе́чно — чу́вствовать себя́ в безопа́сности

    2) беспе́чно; беззабо́тно

    Українсько-російський словник > безпечно

  • 10 недавний

    недавній, нещодавній; (свежий) свіжий. [Недавні ще сльози на личеньку знати (Грінч.). «Так ти ще й битись!» - скрикнула крамарка на недавню свою товаришку (Мирний). Нещодавні приятелі посварилися (Франко). Ясно вставала перед нею нещодавня розмова у садку (А. Любч.)]. -нее время - недавній час, недавні часи. В -нее время, в -нем времени - недавніми часами, недавнім часом, (за) недавніх часів, недавно, нещодавно. [Недавніми часами за Київом, Баром і Брацлавом простягалась пустиня (Куліш). Ото раз, недавніх часів, свято наступило (Рудан.)]. До -него времени - до недавнього часу, донедавна. [Донедавна хазяїнували вони кожен у свому маєтку (Леонт.)]. С -него времени, с -ней поры - знедавна. [Я помічаю знедавна, що ви не зовсім добре почуваєте себе (Кінець Неволі)]. -нее прошлое - недавнє (свіже) минуле, недавня (свіжа) минувшина.
    * * *
    неда́вній; ( давешний) нещода́вній

    до \недавний его вре́мени — до неда́внього ча́су, донеда́вна

    с \недавний его вре́мени — з неда́внього ча́су, знеда́вна

    Русско-украинский словарь > недавний

  • 11 неудобство

    невигода, незручність, (редко) недогода, недогідність (-ности); (недостаток) хиба, вада; см. ещё Неудобность. [Араби користуються чужою монетою і не добачають собі в тім ніякої невигоди (Крим.). Готовий поділяти з своєю добродійкою всі невигоди вигнання (Ор. Левиц.). Власними боками зазнати всіх невигод містечкового балагули (М. Левиц.). Жити в таких невигодах так довго - без теплої страви, у безнастанній журбі (Маковей). Місто найшвидше денаціоналізується; коли ця незручність є в нас, то… (Грінч.). Недогода (недогідність) централізації - в тому, що… (Н.-Лев.)]. Не испытывать ни малейшего -ства - не зазнавати (не відчувати) (ані) найменшої невигоди (незручности). Причинять, причинить -ство кому - завдавати, завдати невигоди (незручности) кому, наробити невигоди кому. Представлять (иметь) свои -ства - мати свою невигоду (незручність), мати свої невигоди (незручності). Это представляет большие -ства - це чинить великі невигоди, в цьому є велика невигода (незручність).
    * * *
    1) незру́чність, -ності; (отсутствие комфорта, неуютность) неви́гідність, неви́года
    2) ( неловкость) незру́чність, ні́яковість, -вості и нія́ковість

    чу́вствовать \неудобство во пе́ред кем — почува́ти себе́ незру́чно (ні́яково) пе́ред ким

    Русско-украинский словарь > неудобство

  • 12 робеть

    (перед кем-чем, кого-чего) боя́тися (бою́ся, бої́шся) (кого-чого); ( теряться) торопі́ти (перед ким-чим); ( смущаться) ніякові́ти и ні́яковіти, почува́ти себе́ ні́яково и нія́ково (перед ким-чим)

    не \робеть бе́й! — не бі́йся!

    Русско-украинский словарь > робеть

  • 13 стесняться

    несов.; сов. - стесн`иться
    1) сти́скуватися, -куюся, -куєшся и стиска́тися, сти́снутися; ( толпиться) то́впитися, -плюся, -пишся, сто́впитися; (несов.: тесниться) тісни́тися

    \стесняться ни́лось се́рдце — сти́снулося се́рце

    \стесняться ни́ться у вхо́да — стовпи́тися ко́ло вхо́ду

    2) (несов.: смущаться) соро́митися, -млюся, -мишся, почува́ти себе́ ні́яково (нія́ково); ( церемониться) церемо́нитися

    \стесняться ня́ться незнако́мых — соро́митися незнайо́мих

    не \стесняться ня́ться в выраже́ниях — не перебира́ти ви́словів

    3) страд. несов. сти́скуватися, стиска́тися; зда́влюватися, -люється, зду́шуватися, -шується; утрудня́тися, утру́днюватися, -нюється; зв'я́зуватися, -зується; обме́жуватися, -жується; затри́муватися, -мується; ути́скуватися, -кується, утиска́тися

    Русско-украинский словарь > стесняться

  • 14 anyhow

    ['enɪhau]
    adv
    1) яки́мсь чи́ном, так або́ іна́кше, будь-яки́м спо́собом ( в стверджувальних реченнях)

    I could not get in anyhow — я нія́к не міг увійти́

    3) в уся́кому ра́зі, що б там не було́

    you won't be late anyhow — у вся́кому ра́зі ви не запі́знитеся

    4) як-не́будь, аби́як

    to do one's work anyhow — працюва́ти аби́як

    to feel anyhow — почува́ти себе́ недо́бре (негара́зд) (стурбованим, хворим і т.п.)

    English-Ukrainian transcription dictionary > anyhow

  • 15 do

    I [duː] ( сильна форма), [dʊ], [də], [d] ( слабка форма); v ( past did; p. p. done)
    1) роби́ти, вико́нувати; влашто́вувати; готува́ти

    to do one's lessons — готува́ти уро́ки

    to do one's duty — вико́нувати свій обо́в'язок

    to do one's hair — причі́суватися, зачі́сувати воло́сся

    to do one's room — прибира́ти кімна́ту

    to do one's correspondence — писа́ти листи́

    2) заподі́ювати, роби́ти

    to do harm to smb. — шко́дити кому́сь

    to do good — дава́ти ко́ристь

    3) огляда́ти (місто, музей і т.д.)

    to do London — огляда́ти Ло́ндон

    4) вико́нувати ( роль)

    he did Lear — він вико́нував (грав) роль Лі́ра

    he did the cicerone — він був за гі́да

    5) підхо́дити, ли́чити, годи́тися

    this book won't do for me — ця кни́жка мені́ не підхо́дить

    it won't do — так не мо́жна; це не про́йде

    it will do — до́бре, гара́зд; до́сить

    6) готува́ти, вари́ти, сма́жити

    a chop is done to a turn — котле́та підсма́жена чудо́во

    7) ( у формах perfect) кінча́ти, закі́нчувати

    let us have done with it — зали́шимо́ це; покі́нчимо з цим

    I have done with my work — я закінчи́в свою́ робо́ту

    8) як допоміжне дієслово в питальних і заперечних формах present і past indefinite

    do you understand me? — чи ви розумі́єте мене́?

    I do not speak Spanish — я не розмовля́ю іспа́нською

    did you see me? — чи ви мене́ ба́чили?

    do come — будь ла́ска, прихо́дьте

    I did say so and I do say so now — я спра́вді це сказа́в і ще раз кажу́

    I speak English as you do Russian — я розмовля́ю англі́йською так са́мо, як ви росі́йською

    - do by
    - do for
    - do in
    - do into
    - to do off
    - to do on
    - do out
    - do to
    - do up
    - to do with
    - do without
    ••

    how do you do? — як ся ма́єте?, як живете́?, здра́стуйте!

    to do well — почува́ти себе́ до́бре, бу́ти здоро́вим; успі́шно ви́ступити; відзна́читися

    to do justice to — віддава́ти нале́жне ( комусь)

    to do one's best — роби́ти все, що мо́жна; не шкодува́ти сил

    to do time — відбува́ти ка́ру, відси́джувати строк

    to do brown sl. — обма́нювати, дури́ти

    to do a beer — ви́пити пи́ва

    to do battle — би́тися

    II [duː] n розм.
    1) обма́н, містифіка́ція, шахра́йство
    2) прийма́ння госте́й, вечі́рка

    we've got a do on tonight — у нас сього́дні вечі́рка

    3) pl у́часть, ча́стка

    fair do's! — цур, на́впіл! ( на двох)

    4) нака́з, розпоря́дження
    III [dəu] n муз.
    до

    English-Ukrainian transcription dictionary > do

  • 16 first-class

    [ˌfɜːst'klɑːs] 1. adj
    першокла́сний, першоря́дний
    2. adv розм.
    чудо́во, прекра́сно
    ••

    to feel first-class — почува́ти себе́ чудо́во

    to travel first-class — ї́хати у пе́ршому кла́сі

    English-Ukrainian transcription dictionary > first-class

  • 17 fit

    [fɪt] I n
    1) припа́док, при́ступ, парокси́зм

    fainting fit — неприто́мність

    fit of apoplexy — апопле́ксія, апоплекси́чний уда́р

    2) пори́в, порива́ння; на́стрій

    by fits and starts — пори́вами, ури́вками, нерегуля́рно

    when the fit is on him — коли́ він бува́є у відпові́дному на́строї

    3) pl конву́льсії, ко́рчі; істері́я
    II 1. adj
    1) прида́тний; відпові́дний
    2) нале́жний, досто́йний; підхо́жий

    to see, to think fit [to] — вважа́ти можли́вим, пра́вильним

    3) гото́вий, зда́тний ( до - for)
    4) здоро́вий, у хоро́шій фо́рмі ( про спортсмена)

    fit as a fiddle — цілко́м здоро́вий; в чудо́вому на́строї

    to feel fit — почува́ти себе́ до́бре, бадьо́ро

    2. v
    1) годи́тися, бу́ти прида́тним

    the key fits to the lock — ключ підхо́дить до замка́

    2) постача́ти (щось - with; до - for)
    - fit on
    - fit out
    - fit up

    English-Ukrainian transcription dictionary > fit

  • 18 hesitate

    ['hezɪteɪt]
    v
    1) вага́тися; почува́ти себе́ нія́ково
    2) затина́тися

    English-Ukrainian transcription dictionary > hesitate

  • 19 lonely

    ['ləunlɪ]
    adj
    1) само́тній

    to feel lonely — нудьгува́ти на самоті́, почува́ти себе́ само́тнім

    2) відлю́дний; пусте́льний

    English-Ukrainian transcription dictionary > lonely

  • 20 low

    [ləu] I 1. v
    му́кати, ревти́
    2. n
    му́кання, реві́ння
    II 1. adj
    1) низьки́й; невисо́кий

    low tide, low water — мала́ вода́, відпли́в

    2) недоста́тній

    low wages — низька́ заробі́тна пла́та

    3) слабки́й; пригні́чений

    low pulse — слабки́й пульс

    low spirits — пригні́ченість, сму́ток

    to feel low — почува́ти себе́ пригні́ченим

    to bring low — пригні́чувати; прини́жувати

    4) низько́го похо́дження
    5) з глибо́ким ви́різом (декольте́)
    6) бі́дний; недоста́тній; непожи́вний ( про дієту)
    7) ви́снажений, спусто́шений ( про запас)

    low supply — недоста́тнє постача́ння

    in low supply — дефіци́тний

    to run low — виче́рпуватися ( про запаси)

    8) ти́хий, негучни́й ( про голос); низьки́й ( про ноту)

    low whisper — ти́хий ше́піт

    9) біол. ни́жчий, невисокорозви́нутий
    10) вульга́рний, гру́бий; пі́длий; непристо́йний
    ••

    in low water — на мілині́, без гро́шей

    to lay low — повали́ти, переки́нути

    to lie low — причаї́тися; вичі́кувати

    2. adv
    1) ни́зько

    to bow low — ни́зько вклоня́тися

    2) прини́жено
    3) бі́дно, злиде́нно

    to live low — жи́ти бі́дно

    4) сла́б(к)о, ти́хо, ледь

    to speek low — говори́ти ти́хо

    to burn low — горі́ти сла́б(к)о

    5) за низько́ю ціно́ю, де́шево

    to buy low — купи́ти де́шево

    3. n
    1) низьки́й (найни́жчий) рі́вень
    2) зо́на низько́го атмосфе́рного ти́ску
    3) пе́рша шви́дкість ( автомобіля)

    to put a car in low — вести́ маши́ну на малі́й шви́дкості

    4) спорт. найни́жчий раху́нок

    English-Ukrainian transcription dictionary > low

См. также в других словарях:

  • кінь — коня/, ч. 1) Велика свійська однокопита тварина, яку використовують для перевезення людей і вантажів. Верховий кінь. •• На бі/лому коні/ в ї/хати куди з явитися де небудь як переможець, як людина, що досягла тріумфального успіху. На коні/ бу/ти… …   Український тлумачний словник

  • розклеєний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розклеїти. || розкле/єно, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм., перен., розм.Який занепав духом. || Який погано себе почуває, нездужає …   Український тлумачний словник

  • царство — а, с. 1) Держава, якою править цар (у 1 знач.). •• Ца/рство небе/сне рел. потойбічний світ. 2) рідко. Правління царя (у 1 знач.); царювання. || перен. Сфера, ділянка, в якій хто небудь почуває себе повновладним господарем. 3) перен. Певна сфера,… …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»