-
1 чувствовать
почува́ти; (ощущать, воспринимать) відчува́ти, чу́ти, учува́тидава́ть себя́ \чувствовать — дава́ти себе́ зна́ти, дава́тися взна́ки
ню́хом \чувствовать — ню́хом чу́ти (відчува́ти)
\чувствовать всем свои́м существо́м — відчува́ти (почува́ти, чу́ти, учува́ти) всіє́ю своє́ю істо́тою
\чувствовать жа́жду — почува́ти (відчува́ти) спра́гу
\чувствовать себя́ хорошо́ — почува́ти себе́ (почува́тися; диал. чу́тися) до́бре
\чувствовать тоску́ по ро́дине — почува́ти (відчува́ти) ту́гу за батьківщи́ною
\чувствовать уваже́ние к кому́ — почува́ти (ма́ти) пова́гу (поша́ну) до ко́го, ма́ти ша́ну (шано́бу) до ко́го
-
2 за
предл. с вин. и с твор. пп.1) а) за що. [Узяв її за рученьку. Паничу, я вас за чуба посмичу (Номис)]. Вступиться за кого - оступитися, обстати за ким и за кого. Она вышла за военного - вона віддалася за військового. Ручаться за кого - ручитися за кого; б) (на вопрос куда) за, по-за що. [Ховається за чужі плечі. Вивозити гній на степок по-за місто (за город)]. Сесть за стол - сісти до столу (и за стіл); в) (о вознаграждении) за що. [Гроші за роботу]; (принимая в соображение что) по чім. [По такій роботі треба не такі гроші брати]; г) (о замещении) за кого, замість кого. [Послав сина замість себе]. За что браться - до чого братися. [До науки бралися. Козаки, до шабель! До роботи взялися];2) а) (на вопрос где) за, по-за чим. [За синім-би морем милого знайшла (Шевч.). Скрізь і перед нами і по-за нами бриніють чоловічі шапки (Г. Барв.). По-за межами нашої країни = за пределами нашей страны]. За чем (о занятии) - за чим, (зап.) при чому. [Сидить за шитвом чи за прядивом. На лаві при вечері вся сім'я сиділа (Рудан.)]; б) один за другим, друг за другом - один по одному. [Усі, один по одному, повиходили з хати. Мрія спливала по мрії (Грінч.)]. Шаг за шагом - ступінь по ступеню. Идти вслед за кем - іти слідом за ким. Гнаться за кем, за чем - гнатися за ким, за чим. Охотиться за волком - полювати на вовка, за вовком. Пойти за кем, за чем - піти по кого, по що. [Біжіть швидше по лікаря. Поїхав у ліс по дрова, а я пішла по воду]. Пойти за делом - піти за ділом (а не по ділу). Оставить кого далеко за собою - залишити кого далеко позад себе. Он уехал вскоре за мной - він поїхав незабаром після мене;3) (на вопрос: за сколько) за, через. [Виплакала карі очі за чотири ночі. За останні два роки (или за останніх двох років) він написав кілька гарних оповіданнів. Денис через усю дорогу хоч-би пару з уст пустив (Квітка)]. За неделю перед этим - тиждень перед цим, перед тижнем. За год раньше - рік наперед, перед роком. Ему за сорок лет - йому років понад сорок. За две версты от города - за дві верстві від міста. За пятнадцать рублей - за п'ятнадцять карбованців. Найти за кем - знайти на кому. [На йому не знайшли ніякої провини (Н.-Лев.)]. Следовать за кем (по времени) - іти за ким, бути під ким. [Ця дівчинка - старша, а під нею оцей хлопчик]. За ним это водится - за ним це буває (поводиться). За глаза - позаочі. [Се не позаочі люди кажуть, а в вічі (Г. Барв.)]. Теперь очередь за мной - тепер моя черга. Запишите это за мной - запишіть це на мене. Будет за мной - буде за мною. За неимением - не маючи; бо не маю, через брак, для браку чого. [Не маючи грошей, не можу купити. Не можу купити, бо не маю грошей. Не друкується через брак місця]. За исключением - з винятком чого, виймаючи що, окрім чого, кого. За недосужностью, за болезнью, за старостью и т. п. - через нікольство, через х(в)оробу, через старощі и т. п. За подписью секретаря - з підписом секретаря. Что за чудо, удивление! - що за диво!* * *предл.1) с вин. п.за (кого-що); вы́йти за дверь — ви́йти за две́рі
ему́ за со́рок — йому́ по́над (за) со́рок, йо́му більш як со́рок, йому́ мину́ло со́рок; (при обозначении предмета, около которого располагается кто-л. для какого-л. действия, занятия) за (що), до (чого)
сесть за роя́ль — сі́сти за роя́ль
сесть за стол — сі́сти за стіл (до сто́лу); ( при указании на переход границы времени) за (кого-що), по (кому-чому)
за по́лночь — за пі́вніч, по пі́вночі; (при обозначении промежутка времени, в течение которого что-л. совершается) за, у, в (що)
за отчётный пери́од — за зві́тний пері́од; (минуя кого-что-л.) за, по́за (кого-що)
вы́йти за воро́та — ви́йти за (по́з) воро́та; ( при обозначении расстояния посредством предметов - где) че́рез; ( при обозначении объекта действия) до (чого), за (що)
взя́ться за рабо́ту — узя́тися до робо́ти (за робо́ту, до пра́ці, за пра́цю)
2) с твор. п.за (ким-чим); сиде́ть за столо́м — сиді́ти за столо́м (при столі́); (по ту сторону, позади кого-чего-л.) за; (преим. с оттенком протяжённости) по́за (ким-чим)
за горо́й — за горо́ю; (при указании на последовательность, постепенность) за (ким-чим), по (кому-чому)
чита́ть кни́гу за кни́гой — чита́ти кни́жку за кни́жкою (кни́гу за кни́гою); (при указании лица, предмета, которые нужно достать, добыть, привести) по (кого-що), за (ким-чим)
ходи́ть за гриба́ми — ходи́ти по гриби́ (за гриба́ми); (во время, вблизи чего-л.) за (чим), при (чому); ( при подчёркивании временного значения) під час (чого)
за обе́дом — за обі́дом, при обі́ді, під час обі́ду; (при обозначении причины чего-л.) че́рез (що); за (чим)
за отсу́тствием (за неиме́нием) све́дений — че́рез брак відо́мостей, за бра́ком відо́мостей; (после глагола "ухаживать") за (ким-чим), бі́ля, ко́ло (кого-чого); (иногда переводится вин. п. без предлога)
уха́живать за больны́м — догляда́ти хво́рого (за хво́рим), ходи́ти за хво́рим (бі́ля хво́рого, коло хво́рого); (при обозначении чьего-л. свойства, ощущения) у (кого-що), за (ким-чим); (иногда переводится вин. п. без предлога)
чу́вствовать за собо́й вину́ — почува́ти за собо́ю прови́ну (вину́), почува́ти себе́ ви́нним; почува́тися до вини́ (до прови́ни)
3) в знач. нареч. завыска́зывания за и про́тив — висло́влювання (ви́словлення) за і про́ти
-
3 feel
[fiːl] 1. v ( past і p. p. felt)1) почува́ти, відчува́ти; сприйма́ти2) ма́цати, торка́тиа) почува́ти себе́ (добре, погано і т.ін.)I feel well — я почува́ю себе́ до́бре
б) виклика́ти відчуття́the air feels chilly — пові́тря здає́ться холо́дним
4) вважа́тиI feel it my duty — я вважа́ю це за свій обо́в'язок
5) передчува́ти•- feel for
- feel with••to feel like — бу́ти схи́льним до
I don't feel like going — мені́ щось не хо́четься йти
to feel one's legs — відчува́ти ґрунт під нога́ми; бу́ти впе́вненим у собі́
to feel one's way — іти́ по́мацки; перен. ді́яти обере́жно
2. nto feel the pulse of smb. — щу́пати чийсь пульс; перен. намага́тися дізна́тися про чиї́сь на́міри тощо
до́тик; відчуття́this is silk by the feel — на до́тик це шовк
-
4 неловко
нрч.1) неспритно, (неуклюже) незграбно, (диал., вульг.) неоковирно, невковирно, (мешковато: об одежде) бахмато, (о человеке) вайлувато, (непроворно) немоторно, неметко, (неумело) невправно; срв. Ловко. [Трохи незграбно гладив її долонею по білій головці (Л. Укр.)]. Вы всё делаете -ко - ви все робите (у вас все робиться) незграбно (немоторно, невправно). Он -ко танцует - він незграбно танцює; він невправно танцює;2) (неудобно: о вещи) незручно, не з руки, невигідно, непохватно, (немётко) незамашно, некидко. [Підмости сіна, бо невигідно сидіти (Звин.). Сідайте в крісло, - на тому стільці невигідно вам буде (Київ). Непохватно склав, то й незручно нести (Мирг.)]. -ко сделанный, пошитый - недоладно (не до ладу) зроблений, пошитий. Платье -ко сидит - вбрання лежить негарно (не до ладу, недоладно, неуклюже: незграбно, мешковато: бахмато);3) (неудобно: о положении и т. п.) ніяково, незручно, негарно, недобре, (диал.) ніяко, яковось, варівко. [Синявський ніяково посміхнувся (Ле). Розмову починає незручно якимись уривками (Грінч.)]. Делается, сделалось -ко - робиться (стає), зробилося (стало) ніяково (незручно, недобре). [Тому й зовсім ніяково стало (Номис). Романові робиться ніяково (Васильч.)]. Он чувствует себя -ко - він себе почуває ніяково (ні в сих, ні в тих), він ніяковіє. Он почувствовал себя, ему стало -ко - йому стало ніяково, він зніяковів. Вы поступили -ко - ви зробили (вчинили) негаразд (недобре, негарно);4) (неметко) невлучно; невлучливо, невлучко. [І знову невлучно ударив (Київ)];5) (сказ. безл. предл.) - а) ніяково, незручно, негарно, недобре, (диал.) ніяко, яковось, варівко. [Андрієві було ніяково (Коцюб.). Спочатку було якось варівко: чужа людина, очевидно, трохи псувала настрій (Коцюб.)]. Ему здесь как- то -ко - йому тут якось ніяково (недобре). Ему -ко встречаться с вами - йому ніяково (образно: не видне око) зустрів[ч]атися з вами; б) (не годится, не подобает) не личить, не годиться, не випадає, ніяково, незручно, негарно, недобре, не до ладу, неподоба, (диал.) нечля, ніяко, яковось, (неприлично) непристойно, (зап.) непризвоїто. [Ніяково мені з старцями знатися (Мартин.). Він почував себе ніяково (Полт.). Ні, Марку, ніяко мені матір'ю сидіти (Шевч.). Іскинь, іскинь, бо неподоба, не пристає хустина до лоба (Пісня). Нечля в день коло церкви блукати (Н.-Лев.). Тепер вже мені яковось іти по воду (Кременч.). Якось навіть непризвоїто самій проходжуватися (Л. Укр.)]. Как-то -ко хвалить своих - якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.).* * *1) нареч. неспри́тно, невпра́вно; незуга́рно; незгра́бно; незру́чно, невигі́дно; невда́ло, недоте́пно; невлу́чно; невпра́вно; ні́яково и нія́ково, нія́ко; незру́чно2) (нареч.: нехорошо) недо́бре, негара́зд; ( неудобно) му́лько3) в знач. сказ., незру́чно; нія́ково; незру́чночу́вствовать себя́ \неловко ко — почува́ти себе́ нія́ково (незру́чно)
мне \неловко ко — мені́ незру́чно (нія́ково)
-
5 sick
I [sɪk] vII [sɪk] adjsick him! мисл. — ату!, бери́!
1) що почува́є нудо́туto turn sick — почува́ти нудо́ту
to be as sick as a dog — почува́ти себе́ пога́но
2) хво́рий; хворобли́вий3) сто́млений, знеси́ленийI am sick of waiting — мені́ набри́дло чека́ти
4) що нудьгу́єto be sick at heart — сумува́ти
5) sl. роздрато́ваний6) бліди́й (про колір, світло тощо); слаби́й, мля́вий -
6 ease
[iːz] 1. n1) ле́гкість; неви́мушеність2) спо́кій; дозві́лля; вдово́лення; зру́чністьto be at ease — почува́ти себе́ спокі́йно (неви́мушено)
to feel ill at ease — почува́ти себе́ нія́ково, незру́чно
2. vto stand at ease військ. — стоя́ти ві́льно
1) поле́гшувати; пом'я́кшувати2) заспоко́ювати3) звільня́ти ( від)to ease off — послабля́ти ( канат); посла́блювати (напруження, зусилля); відхо́дити; відшто́вхувати ( човен від берега)
to ease nature — відпра́вити приро́дні потре́би
-
7 keep
1. n розм.1) прокорм; годування; утримання2) запас кормів для худоби, фураж3) угодованість4) pl право залишити собі вигране; гра на інтерес5) іст. фортеця6) ув'язнення7) охорона, варта8) тех. контрбуксаfor keeps — назавжди; остаточно
you can have it for keeps — можете вважати це своїм, дарую це вам
2. v (past і p.p. kept)1) тримати, мати, зберігати2) не викидати, берегти; залишати3) не повертати, залишати собі4) утримувати, володіти5) мати для послуг (покоївку тощо)6) утримувати, мати на утриманні; забезпечуватиto keep parents, to have parents to keep — мати на утриманні батьків
to keep a mistress — утримувати (мати) коханку
7) мати в продажу (асортименті)we do not keep postcards — у нас не буває листівок, ми не продаємо листівок
8) затримувати, не відпускати9) охороняти, захищати, утримувати10) зберігатися, не псуватися; не давати псуватися11) не старіти, зберігати новизну12) залишатися (в якомусь місці)to keep at home — сидіти вдома; не виходити з дому
13) рухатися (в якомусь напрямі)15) відзначати, святкувати16) вести (запис, протокол, рахунок тощо)17) утримувати в порядку; регулярно прибирати (кімнату тощо)18) пам'ятати; зберігати (в пам'яті)19) відвідувати (церкву, лекції тощо)20) функціонуватиschools keep today — сьогодні у школах є заняття; сьогодні школи працюють
21) примушувати когось продовжувати робити щось22) утримуватися (від чогось — from smth.)24) не підпускати (когось до чогось — smb. away from smth.)27) набридати (комусь чимсь — at smb. with smth.)29) з дієприкметником теперішнього часу продовжувати робити щосьkeep back! — назад!, не підходити!, відійдіть!
keep down — продовжувати сидіти (лежати, не вставати)
keep down! — не вставати!, лежати!, не піднімайся!
keep in! — не виходьте!, не висовуйтеся!
keep off — триматися на відстані, не наближатися
keep off! — назад!, відійдіть!, не підходити!
keep your hand off! — руки геть!, руками не чіпати!
keep on! — продовжуйте!, далі!
to keep on at smb. about smth. — приставати до когось з чимсь
keep out — триматися поза (чимсь); не заходити
keep under — стримувати, затамовувати, угамовувати
keep up — триматися на попередньому рівні, не змінюватися
to keep company with smb. — розм. гуляти з кимсь
to keep one's head cool — зберігати спокій, не розгублюватися
to keep one's mouth shut — мовчати, помовчувати
to keep the ball rolling — енергійно продовжувати справу, підтримувати веселу розмову (веселий настрій тощо)
to keep the pot boiling — заробляти на життя, підробляти
to keep one's head above water — зводити кінці з кінцями; не залізати в борги
to keep on ice — амер. відкладати в довгий ящик
to keep one's end up — відстоювати свої позиції, стояти на своєму
keep at it! — не здавайся!, тримайся!
to keep silent — не шуміти, не рухатися
to keep well — почувати себе добре, не хворіти
to keep smb. awake — не давати комусь спати
to keep smb. (a) prisoner — тримати когось у полоні (в ув'язненні)
to keep smb. going — підтримувати когось матеріально
* * *I [kiːp] n1) прокорм, харчування, утримання2) запас кормів для худоби, фураж3) угодованість4) pl гра на інтерес5) icт. центральна, частина або вежа середньовічного замка; фортеця6) тex. контрбукса7) pl; гipн. кулаки для посадки клітіII [kiːp] vfor keeps — назавжди; остаточно
( kept)1) тримати, мати, зберігати, підтримувати, продовжувати ( щось робити)2) не викидати, берегти; залишати3) не повертати, залишати собі4) утримувати; мати ( кого-небудь) служником6) мати в продажу, в асортименті7) затримувати, не відпускати8) охороняти, захищати9) зберігати, не давати псуватися; зберігати новизну, не застаріватиIIIkeep her so! — мop. так тримати!
4) як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку знаходитися, залишатися в якому-небудь станіkeepsilence! — не шуміти, замовкніть!
-
8 небо
1) (мн. небеса) небо (-ба; во мн. ч. употребл. редко, преимущ. в поэзии: им. небеса, р. небес и т. д.). [Сіло сонце, з-за діброви небо червоніє (Шевч.). Те небо (невидиме) зветься небесами (Рудан.)]. Горнее -бо - вишнє небо. Мрачное -бо - см. Мрачный 1. Облачное -бо - хмарне (захмарене) небо. Отверстое -бо, церк. - відкрите небо. Открытое (вольное) -бо - голе небо, чисте небо. Под открытым -бом (При вольном -бе) - см. Открытый 2. Родное, чужое -бо - рідне, чуже небо. Чистое, ясное -бо - чисте, ясне небо. В -бе (В -сах), на небе (на -сах) - в небі, на небі (поэтич. ещё) на небесах. [Не перезорять в небі зорі (Філян.). В далекому небі виблискують зорі (Черняв.). А зірочок, зірочок блискотіло-горіло на небі! (М. Вовч.)]. На небо (на -са) - на небо. По небу (по -сам) - небом, по небі, (в поэзии ещё) небесами, по небесах. [Небом блакитним хмаринки легесенькі линуть (Грінч.). Хмара наступила і по небі розвинула свої чорні крила (Рудан.). Хмарки на південь небесами летять (Грінч.). У всіх кольорах веселки котяться по небесах (Франко)]. На краю -ба - край (покрай) неба, на крайнебі. Зерк[ц]ало -ба (-бес) (перен.) - зерцало неба. Лазурь -ба (-бес) - небесна блакить. Свод -ба (-бес) - небесне склепіння, небозвід (-воду), небосхил (-лу), (купол) небесна баня; срв. Небосвод 1. -бо и земля - небо і земля. Как -бо от земли (Как земля от -ба) - як небо від землі, як від землі до неба. Далеко до этого, как -бо от земли - далеко до цього, як від землі до неба (як до зір небесних). Возносить (превозносить, расхваливать), вознести (превознести, расхвалить) до -бес (до седьмого -ба) - підносити (вихваляти, славити), піднести (вихвалити) до неба (аж понад зорі), вихваляти над сонце й місяць. Жить между -бом и землёй (меж землёй -сами) - жити між небом і землею, жити в повітрі. Коптить -бо - коптити небо; см. ещё Коптить. С -ба пасть (упасть, свалиться) - з неба впасти (спасти). Попасть пальцем в -бо - попасти пальцем у небо. Призывать -бо в свидетели, клясться -бом - небом свідчитися, присягати(ся) (заприсягатися, клястися) небом. Быть, чувствовать себя на седьмом -бе от чего - бути, почувати себе щасливим аж до неба з чого. [Батько, щасливий аж до неба, переказує своєму Петрусеві вчительські компліменти (Крим.)]. Хватать звёзды с -ба - см. Звезда 1. -бо видно (видать) (о худой крыше) - небо світить (висвічує, видно). -бу жарко будет, стало и т. п. - аж небо зажевріє, зажевріло и т. п. -бо с овчинку показалось - аж небо за макове зернятко здалося. Против -ба на земле - просто неба на землі. Под -бо (перен.) - під небо. [Хо лізе по ступанці високо аж «під небо» (Коцюб.)]. Под -бом (в прямом и перен. знач.) - під небом. [Маленька кімната «під небом» (Коцюб.)]. Все мы под -бом ходим - усі ми під небом ходимо; усі ми ряст топчемо. За волоса, да под -са - за чуба (о женщ.: за коси), та надвір; за чуба, та й до дуба; (шутл.) за волосне правління, та в земський суд (Квітка);2) -бо и -са (перен.: бог, боги) небо, небеса, бог (-га), боги (-гів). Слава -сам - слава богу (богові). О -бо! - о, небо! о, боже (з неба)! боже світе!;3) (потолок) стеля;4) (в берлоге) верх (-ху);5) стар. (балдахин) - намет (-та).* * *1) не́бо\небо беса — (мн.: в том же знач.) небеса́, -бес, не́бо
до \небо ба — ( для обозначения большой высоты) до не́ба, аж під не́бо, до хмар, до хма́ри, під хма́ри, під хма́ру
до \небо бе́с вознести́ — ( превознести) перен. піднести́ до небе́с
[отлича́ться] как \небо бо от земли́ — [відрізнятися] як не́бо від землі́
[как] \небо бо и земля́ [как] земля́ и \небо бо — [як] не́бо і земля́, [як] земля́ і не́бо; как (как бу́дто, то́чно)
с \небо ба упа́л (свали́лся) — як (на́че, ні́би) з не́ба впав (звали́вся)
упа́сть (сойти) с \небо ба [на зе́млю] — ( освободиться от иллюзий) упа́сти (звали́тися) з не́ба [на зе́млю]
ме́жду \небо бом и землёй [жить, находи́ться] — між не́бом і (та) земле́ю [жи́ти, бу́ти]
на небеси́ — на небеса́х
на седьмо́м \небо бе быть (чу́вствовать себя́) — на сьо́мому не́бі бу́ти (почува́ти себе́)
\небо бу жа́рко [бу́дет, ста́нет] — аж не́бу жа́рко [бу́де, ста́не], аж не́бо заже́вріє
о \небо беса!, милосе́рдное \небо бо! — о Бо́же!, Бо́же (Го́споди) милосе́рдний (милосе́рдий)!
под откры́тым \небо бом — про́сто (про́ти) не́ба, під відкри́тим (під голим) не́бом
свод \небо ба — см. небосвод
-
9 безпечно
нар.1) безопа́сно; неопа́снопочува́ти себе́ безпе́чно — чу́вствовать себя́ в безопа́сности
2) беспе́чно; беззабо́тно -
10 недавний
недавній, нещодавній; (свежий) свіжий. [Недавні ще сльози на личеньку знати (Грінч.). «Так ти ще й битись!» - скрикнула крамарка на недавню свою товаришку (Мирний). Нещодавні приятелі посварилися (Франко). Ясно вставала перед нею нещодавня розмова у садку (А. Любч.)]. -нее время - недавній час, недавні часи. В -нее время, в -нем времени - недавніми часами, недавнім часом, (за) недавніх часів, недавно, нещодавно. [Недавніми часами за Київом, Баром і Брацлавом простягалась пустиня (Куліш). Ото раз, недавніх часів, свято наступило (Рудан.)]. До -него времени - до недавнього часу, донедавна. [Донедавна хазяїнували вони кожен у свому маєтку (Леонт.)]. С -него времени, с -ней поры - знедавна. [Я помічаю знедавна, що ви не зовсім добре почуваєте себе (Кінець Неволі)]. -нее прошлое - недавнє (свіже) минуле, недавня (свіжа) минувшина.* * *неда́вній; ( давешний) нещода́внійдо \недавний его вре́мени — до неда́внього ча́су, донеда́вна
с \недавний его вре́мени — з неда́внього ча́су, знеда́вна
-
11 неудобство
невигода, незручність, (редко) недогода, недогідність (-ности); (недостаток) хиба, вада; см. ещё Неудобность. [Араби користуються чужою монетою і не добачають собі в тім ніякої невигоди (Крим.). Готовий поділяти з своєю добродійкою всі невигоди вигнання (Ор. Левиц.). Власними боками зазнати всіх невигод містечкового балагули (М. Левиц.). Жити в таких невигодах так довго - без теплої страви, у безнастанній журбі (Маковей). Місто найшвидше денаціоналізується; коли ця незручність є в нас, то… (Грінч.). Недогода (недогідність) централізації - в тому, що… (Н.-Лев.)]. Не испытывать ни малейшего -ства - не зазнавати (не відчувати) (ані) найменшої невигоди (незручности). Причинять, причинить -ство кому - завдавати, завдати невигоди (незручности) кому, наробити невигоди кому. Представлять (иметь) свои -ства - мати свою невигоду (незручність), мати свої невигоди (незручності). Это представляет большие -ства - це чинить великі невигоди, в цьому є велика невигода (незручність).* * *1) незру́чність, -ності; (отсутствие комфорта, неуютность) неви́гідність, неви́года2) ( неловкость) незру́чність, ні́яковість, -вості и нія́ковістьчу́вствовать \неудобство во пе́ред кем — почува́ти себе́ незру́чно (ні́яково) пе́ред ким
-
12 робеть
-
13 стесняться
несов.; сов. - стесн`иться1) сти́скуватися, -куюся, -куєшся и стиска́тися, сти́снутися; ( толпиться) то́впитися, -плюся, -пишся, сто́впитися; (несов.: тесниться) тісни́тися\стесняться ни́лось се́рдце — сти́снулося се́рце
\стесняться ни́ться у вхо́да — стовпи́тися ко́ло вхо́ду
2) (несов.: смущаться) соро́митися, -млюся, -мишся, почува́ти себе́ ні́яково (нія́ково); ( церемониться) церемо́нитися\стесняться ня́ться незнако́мых — соро́митися незнайо́мих
не \стесняться ня́ться в выраже́ниях — не перебира́ти ви́словів
3) страд. несов. сти́скуватися, стиска́тися; зда́влюватися, -люється, зду́шуватися, -шується; утрудня́тися, утру́днюватися, -нюється; зв'я́зуватися, -зується; обме́жуватися, -жується; затри́муватися, -мується; ути́скуватися, -кується, утиска́тися -
14 anyhow
['enɪhau]adv1) яки́мсь чи́ном, так або́ іна́кше, будь-яки́м спо́собом ( в стверджувальних реченнях)2) нія́к ( у заперечних реченнях)I could not get in anyhow — я нія́к не міг увійти́
3) в уся́кому ра́зі, що б там не було́you won't be late anyhow — у вся́кому ра́зі ви не запі́знитеся
4) як-не́будь, аби́якto do one's work anyhow — працюва́ти аби́як
to feel anyhow — почува́ти себе́ недо́бре (негара́зд) (стурбованим, хворим і т.п.)
-
15 do
I [duː] ( сильна форма), [dʊ], [də], [d] ( слабка форма); v ( past did; p. p. done)1) роби́ти, вико́нувати; влашто́вувати; готува́тиto do one's lessons — готува́ти уро́ки
to do one's duty — вико́нувати свій обо́в'язок
to do one's hair — причі́суватися, зачі́сувати воло́сся
to do one's room — прибира́ти кімна́ту
to do one's correspondence — писа́ти листи́
2) заподі́ювати, роби́тиto do harm to smb. — шко́дити кому́сь
to do good — дава́ти ко́ристь
3) огляда́ти (місто, музей і т.д.)to do London — огляда́ти Ло́ндон
4) вико́нувати ( роль)he did Lear — він вико́нував (грав) роль Лі́ра
he did the cicerone — він був за гі́да
5) підхо́дити, ли́чити, годи́тисяthis book won't do for me — ця кни́жка мені́ не підхо́дить
it won't do — так не мо́жна; це не про́йде
it will do — до́бре, гара́зд; до́сить
6) готува́ти, вари́ти, сма́житиa chop is done to a turn — котле́та підсма́жена чудо́во
7) ( у формах perfect) кінча́ти, закі́нчуватиlet us have done with it — зали́шимо́ це; покі́нчимо з цим
I have done with my work — я закінчи́в свою́ робо́ту
8) як допоміжне дієслово в питальних і заперечних формах present і past indefinitedo you understand me? — чи ви розумі́єте мене́?
I do not speak Spanish — я не розмовля́ю іспа́нською
did you see me? — чи ви мене́ ба́чили?
do come — будь ла́ска, прихо́дьте
I did say so and I do say so now — я спра́вді це сказа́в і ще раз кажу́
I speak English as you do Russian — я розмовля́ю англі́йською так са́мо, як ви росі́йською
•- do by
- do for
- do in
- do into
- to do off
- to do on
- do out
- do to
- do up
- to do with
- do without••how do you do? — як ся ма́єте?, як живете́?, здра́стуйте!
to do well — почува́ти себе́ до́бре, бу́ти здоро́вим; успі́шно ви́ступити; відзна́читися
to do justice to — віддава́ти нале́жне ( комусь)
to do one's best — роби́ти все, що мо́жна; не шкодува́ти сил
to do time — відбува́ти ка́ру, відси́джувати строк
to do brown sl. — обма́нювати, дури́ти
to do a beer — ви́пити пи́ва
II [duː] n розм.to do battle — би́тися
1) обма́н, містифіка́ція, шахра́йство2) прийма́ння госте́й, вечі́ркаwe've got a do on tonight — у нас сього́дні вечі́рка
3) pl у́часть, ча́сткаfair do's! — цур, на́впіл! ( на двох)
4) нака́з, розпоря́дженняIII [dəu] n муз.до -
16 first-class
[ˌfɜːst'klɑːs] 1. adjпершокла́сний, першоря́дний2. adv розм.чудо́во, прекра́сно••to feel first-class — почува́ти себе́ чудо́во
to travel first-class — ї́хати у пе́ршому кла́сі
-
17 fit
[fɪt] I n1) припа́док, при́ступ, парокси́змfainting fit — неприто́мність
fit of apoplexy — апопле́ксія, апоплекси́чний уда́р
2) пори́в, порива́ння; на́стрійby fits and starts — пори́вами, ури́вками, нерегуля́рно
when the fit is on him — коли́ він бува́є у відпові́дному на́строї
3) pl конву́льсії, ко́рчі; істері́яII 1. adj1) прида́тний; відпові́дний2) нале́жний, досто́йний; підхо́жийto see, to think fit [to] — вважа́ти можли́вим, пра́вильним
3) гото́вий, зда́тний ( до - for)4) здоро́вий, у хоро́шій фо́рмі ( про спортсмена)fit as a fiddle — цілко́м здоро́вий; в чудо́вому на́строї
2. vto feel fit — почува́ти себе́ до́бре, бадьо́ро
1) годи́тися, бу́ти прида́тнимthe key fits to the lock — ключ підхо́дить до замка́
2) постача́ти (щось - with; до - for)•- fit in- fit on
- fit out
- fit up -
18 hesitate
['hezɪteɪt]v1) вага́тися; почува́ти себе́ нія́ково2) затина́тися -
19 lonely
['ləunlɪ]adj1) само́тнійto feel lonely — нудьгува́ти на самоті́, почува́ти себе́ само́тнім
2) відлю́дний; пусте́льний -
20 low
[ləu] I 1. vму́кати, ревти́2. nму́кання, реві́нняII 1. adj1) низьки́й; невисо́кийlow tide, low water — мала́ вода́, відпли́в
2) недоста́тнійlow wages — низька́ заробі́тна пла́та
3) слабки́й; пригні́ченийlow pulse — слабки́й пульс
low spirits — пригні́ченість, сму́ток
to feel low — почува́ти себе́ пригні́ченим
to bring low — пригні́чувати; прини́жувати
4) низько́го похо́дження5) з глибо́ким ви́різом (декольте́)6) бі́дний; недоста́тній; непожи́вний ( про дієту)7) ви́снажений, спусто́шений ( про запас)low supply — недоста́тнє постача́ння
in low supply — дефіци́тний
to run low — виче́рпуватися ( про запаси)
low whisper — ти́хий ше́піт
9) біол. ни́жчий, невисокорозви́нутий10) вульга́рний, гру́бий; пі́длий; непристо́йний••in low water — на мілині́, без гро́шей
to lay low — повали́ти, переки́нути
2. advto lie low — причаї́тися; вичі́кувати
1) ни́зькоto bow low — ни́зько вклоня́тися
2) прини́жено3) бі́дно, злиде́нноto live low — жи́ти бі́дно
4) сла́б(к)о, ти́хо, ледьto speek low — говори́ти ти́хо
to burn low — горі́ти сла́б(к)о
5) за низько́ю ціно́ю, де́шево3. nto buy low — купи́ти де́шево
1) низьки́й (найни́жчий) рі́вень2) зо́на низько́го атмосфе́рного ти́ску3) пе́рша шви́дкість ( автомобіля)to put a car in low — вести́ маши́ну на малі́й шви́дкості
4) спорт. найни́жчий раху́нок
См. также в других словарях:
кінь — коня/, ч. 1) Велика свійська однокопита тварина, яку використовують для перевезення людей і вантажів. Верховий кінь. •• На бі/лому коні/ в ї/хати куди з явитися де небудь як переможець, як людина, що досягла тріумфального успіху. На коні/ бу/ти… … Український тлумачний словник
розклеєний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розклеїти. || розкле/єно, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм., перен., розм.Який занепав духом. || Який погано себе почуває, нездужає … Український тлумачний словник
царство — а, с. 1) Держава, якою править цар (у 1 знач.). •• Ца/рство небе/сне рел. потойбічний світ. 2) рідко. Правління царя (у 1 знач.); царювання. || перен. Сфера, ділянка, в якій хто небудь почуває себе повновладним господарем. 3) перен. Певна сфера,… … Український тлумачний словник